сніги́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
(снігур) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сніги́р | снігирі́ |
родовий | снігира́ | снігирі́в |
давальний | снігиру́, снігире́ві | снігира́м |
знахідний | снігира́ | снігирі́, снігирі́в |
орудний | снігире́м | снігира́ми |
місцевий | на/у снігирі́, снігире́ві, снігиру́ | на/у снігира́х |
кличний | сніги́ре | снігирі́ |
[рідко] |