| | |
| снасти́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | снасти́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | снасті́мо, снасті́м |
| 2 особа | снасти́ | снасті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | снасти́тиму | снасти́тимемо, снасти́тимем |
| 2 особа | снасти́тимеш | снасти́тимете |
| 3 особа | снасти́тиме | снасти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | снащу́ | снастимо́, снасти́м |
| 2 особа | снасти́ш | снастите́ |
| 3 особа | снасти́ть | снастя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| снастячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | снасти́в | снасти́ли |
| жін. р. | снасти́ла |
| сер. р. | снасти́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| снасти́вши |
