| | |
| сові́туватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сові́туватися, сові́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | со́вітуймося, со́вітуймось |
| 2 особа | со́вітуйся, со́вітуйсь | со́вітуйтеся, со́вітуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | со́вітуюся, со́вітуюсь | со́вітуємося, со́вітуємось, со́вітуємся |
| 2 особа | со́вітуєшся | со́вітуєтеся, со́вітуєтесь |
| 3 особа | со́вітується | со́вітуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сові́тувався, сові́тувавсь | сові́тувалися, сові́тувались |
| жін.р. | сові́тувалася, сові́тувалась |
| сер.р. | сові́тувалося, сові́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сові́тувавшись |
