| сонетя́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сонетя́р | сонетярі́ |
| родовий | сонетяра́ | сонетярі́в |
| давальний | сонетяре́ві, сонетяру́ | сонетяра́м |
| знахідний | сонетяра́ | сонетярі́в |
| орудний | сонетяре́м | сонетяра́ми |
| місцевий | на/у сонетяре́ві, сонетярі́ | на/у сонетяра́х |
| кличний | сонетя́ре | сонетярі́ |
| [рідко] |