| співві́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | співві́сний | співві́сна | співві́сне | співві́сні |
| родовий | співві́сного | співві́сної | співві́сного | співві́сних |
| давальний | співві́сному | співві́сній | співві́сному | співві́сним |
| знахідний | співві́сний | співві́сну | співві́сне | співві́сні |
| орудний | співві́сним | співві́сною | співві́сним | співві́сними |
| місцевий | на/у співві́сному, співві́снім | на/у співві́сній | на/у співві́сному, співві́снім | на/у співві́сних |