| спі́лець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (спільник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | спі́лець | спі́льці |
| родовий | спі́льця | спі́льців |
| давальний | спі́льцеві, спі́льцю | спі́льцям |
| знахідний | спі́льця | спі́льців |
| орудний | спі́льцем | спі́льцями |
| місцевий | на/у спі́льцеві, спі́льці, спі́льцю | на/у спі́льцях |
| кличний | спі́льцю | спі́льці |
| [арх.] |