| | |
| сплеска́ти1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (сплющити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сплеска́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сплещі́мо, сплещі́м, сплеска́ймо |
| 2 особа | сплещи́, сплеска́й | сплещі́ть, сплеска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сплещу́, сплеска́ю | спле́щемо, спле́щем, сплеска́ємо, сплеска́єм |
| 2 особа | спле́щеш, сплеска́єш | спле́щете, сплеска́єте |
| 3 особа | спле́ще, сплеска́є | спле́щуть, сплеска́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сплеска́в | сплеска́ли |
| жін.р. | сплеска́ла |
| сер.р. | сплеска́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| спле́сканий |
| Безособова форма |
| спле́скано |
| Дієприслівник |
| сплеска́вши |
