| | |
| спови́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спови́тися, спови́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спови́ймося, спови́ймось |
| 2 особа | спови́йся, спови́йсь | спови́йтеся, спови́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спов’ю́ся, спов’ю́сь, спови́юся, спови́юсь | спов’ємо́ся, спов’ємо́сь, спов’є́мся, спови́ємося, спови́ємось, спови́ємся |
| 2 особа | спов’є́шся, спови́єшся | спов’єте́ся, спов’єте́сь, спови́єтеся, спови́єтесь |
| 3 особа | спов’є́ться, спови́ється | спов’ю́ться, спови́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | спови́вся, спови́всь | сповили́ся, сповили́сь |
| жін.р. | сповила́ся, сповила́сь |
| сер.р. | сповило́ся, сповило́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спови́вшись |
