| | |
| споло́хатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | споло́хатися, споло́хатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | споло́хаймося, споло́хаймось |
| 2 особа | споло́хайся, споло́хайсь | споло́хайтеся, споло́хайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | споло́хаюся, споло́хаюсь | споло́хаємося, споло́хаємось, споло́хаємся |
| 2 особа | споло́хаєшся | споло́хаєтеся, споло́хаєтесь |
| 3 особа | споло́хається | споло́хаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | споло́хався, споло́хавсь | споло́халися, споло́хались |
| жін.р. | споло́халася, споло́халась |
| сер.р. | споло́халося, споло́халось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| споло́хавшись |
