| | |
| спо́ювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (доводити до сп’яніння) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спо́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спо́юймо |
| 2 особа | спо́юй | спо́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спо́юватиму | спо́юватимемо, спо́юватимем |
| 2 особа | спо́юватимеш | спо́юватимете |
| 3 особа | спо́юватиме | спо́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спо́юю | спо́юємо, спо́юєм |
| 2 особа | спо́юєш | спо́юєте |
| 3 особа | спо́ює | спо́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| спо́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | спо́ював | спо́ювали |
| жін. р. | спо́ювала |
| сер. р. | спо́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| спо́юваний |
| Безособова форма |
| спо́ювано |
| Дієприслівник |
| спо́ювавши |
