| спу́читися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | спу́читися, спу́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | спу́читься | спу́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | спу́чився, спу́чивсь | спу́чилися, спу́чились |
| жін.р. | спу́чилася, спу́чилась | |
| сер.р. | спу́чилося, спу́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спу́чившись | ||