| стару́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто міркує і говорить, як стара людина) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | стару́н | старуни́ |
| родовий | старуна́ | старуні́в |
| давальний | старуно́ві, старуну́ | старуна́м |
| знахідний | старуна́ | старуні́в |
| орудний | старуно́м | старуна́ми |
| місцевий | на/у старуно́ві, старуні́ | на/у старуна́х |
| кличний | стару́не | старуни́ |
| [діал.] |