| стебе́льце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | стебе́льце | стебе́льця |
| родовий | стебе́льця | стебе́лець |
| давальний | стебе́льцю | стебе́льцям |
| знахідний | стебе́льце | стебе́льця |
| орудний | стебе́льцем | стебе́льцями |
| місцевий | на/у стебе́льці, стебе́льцю | на/у стебе́льцях |
| кличний | стебе́льце* | стебе́льця* |