| | |
| столярува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | столярува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | столяру́ймо |
| 2 особа | столяру́й | столяру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | столярува́тиму | столярува́тимемо, столярува́тимем |
| 2 особа | столярува́тимеш | столярува́тимете |
| 3 особа | столярува́тиме | столярува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | столяру́ю | столяру́ємо, столяру́єм |
| 2 особа | столяру́єш | столяру́єте |
| 3 особа | столяру́є | столяру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| столяру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | столярува́в | столярува́ли |
| жін. р. | столярува́ла |
| сер. р. | столярува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| столярува́вши |
