| | |
| сто́порити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сто́порити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сто́пормо |
| 2 особа | сто́пор | сто́порте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сто́поритиму | сто́поритимемо, сто́поритимем |
| 2 особа | сто́поритимеш | сто́поритимете |
| 3 особа | сто́поритиме | сто́поритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сто́порю | сто́поримо, сто́порим |
| 2 особа | сто́пориш | сто́порите |
| 3 особа | сто́порить | сто́порять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сто́порячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сто́порив | сто́порили |
| жін. р. | сто́порила |
| сер. р. | сто́порило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сто́поривши |
