| | |
| строчи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | строчи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | строчі́мо, строчі́м |
| 2 особа | строчи́ | строчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | строчи́тиму | строчи́тимемо, строчи́тимем |
| 2 особа | строчи́тимеш | строчи́тимете |
| 3 особа | строчи́тиме | строчи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | строчу́ | стро́чимо, стро́чим |
| 2 особа | стро́чиш | стро́чите |
| 3 особа | стро́чить | стро́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| стро́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | строчи́в | строчи́ли |
| жін. р. | строчи́ла |
| сер. р. | строчи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| строчи́вши |
