| | |
| суб’єктивізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суб’єктивізува́тися, суб’єктивізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суб’єктивізу́ймося, суб’єктивізу́ймось |
| 2 особа | суб’єктивізу́йся, суб’єктивізу́йсь | суб’єктивізу́йтеся, суб’єктивізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суб’єктивізува́тимуся, суб’єктивізува́тимусь | суб’єктивізува́тимемося, суб’єктивізува́тимемось, суб’єктивізува́тимемся |
| 2 особа | суб’єктивізува́тимешся | суб’єктивізува́тиметеся, суб’єктивізува́тиметесь |
| 3 особа | суб’єктивізува́тиметься | суб’єктивізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | суб’єктивізу́юся, суб’єктивізу́юсь | суб’єктивізу́ємося, суб’єктивізу́ємось, суб’єктивізу́ємся |
| 2 особа | суб’єктивізу́єшся | суб’єктивізу́єтеся, суб’єктивізу́єтесь |
| 3 особа | суб’єктивізу́ється | суб’єктивізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суб’єктивізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суб’єктивізува́вся, суб’єктивізува́всь | суб’єктивізува́лися, суб’єктивізува́лись |
| жін. р. | суб’єктивізува́лася, суб’єктивізува́лась |
| сер. р. | суб’єктивізува́лося, суб’єктивізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суб’єктивізува́вшись |
