| суде́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (суддя) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | суде́ць | судці́ |
| родовий | судця́ | судці́в |
| давальний | судце́ві, судцю́ | судця́м |
| знахідний | судця́ | судці́в |
| орудний | судце́м | судця́ми |
| місцевий | на/у судце́ві, судці́, судцю́ | на/у судця́х |
| кличний | судцю́ | судці́ |
| [рідко] |