| судови́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (службовець суду) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | судови́к | судовики́ |
| родовий | судовика́ | судовикі́в |
| давальний | судовико́ві, судовику́ | судовика́м |
| знахідний | судовика́ | судовикі́в |
| орудний | судовико́м | судовика́ми |
| місцевий | на/у судовико́ві, судовику́ | на/у судовика́х |
| кличний | судовику́ | судовики́ |
| [рідко] |