| | | | |
| судо́во-слі́дчий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | судо́во-слі́дчий | судо́во-слі́дча | судо́во-слі́дче | судо́во-слі́дчі |
| родовий | судо́во-слі́дчого | судо́во-слі́дчої | судо́во-слі́дчого | судо́во-слі́дчих |
| давальний | судо́во-слі́дчому | судо́во-слі́дчій | судо́во-слі́дчому | судо́во-слі́дчим |
| знахідний | судо́во-слі́дчий | судо́во-слі́дчу | судо́во-слі́дче | судо́во-слі́дчі |
| орудний | судо́во-слі́дчим | судо́во-слі́дчою | судо́во-слі́дчим | судо́во-слі́дчими |
| місцевий | на/у судо́во-слі́дчому, судо́во-слі́дчім | на/у судо́во-слі́дчій | на/у судо́во-слі́дчому, судо́во-слі́дчім | на/у судо́во-слі́дчих |
