| | |
| сумніва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сумніва́тися, сумніва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сумніва́ймося, сумніва́ймось |
| 2 особа | сумніва́йся, сумніва́йсь | сумніва́йтеся, сумніва́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сумніва́тимуся, сумніва́тимусь | сумніва́тимемося, сумніва́тимемось, сумніва́тимемся |
| 2 особа | сумніва́тимешся | сумніва́тиметеся, сумніва́тиметесь |
| 3 особа | сумніва́тиметься | сумніва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сумніва́юся, сумніва́юсь | сумніва́ємося, сумніва́ємось, сумніва́ємся |
| 2 особа | сумніва́єшся | сумніва́єтеся, сумніва́єтесь |
| 3 особа | сумніва́ється | сумніва́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сумніва́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сумніва́вся, сумніва́всь | сумніва́лися, сумніва́лись |
| жін. р. | сумніва́лася, сумніва́лась |
| сер. р. | сумніва́лося, сумніва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сумніва́вшись |
