| сумотни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сумотни́й | сумотна́ | сумотне́ | сумотні́ |
| родовий | сумотно́го | сумотно́ї | сумотно́го | сумотни́х |
| давальний | сумотно́му | сумотні́й | сумотно́му | сумотни́м |
| знахідний | сумотни́й, сумотно́го | сумотну́ | сумотне́ | сумотні́, сумотни́х |
| орудний | сумотни́м | сумотно́ю | сумотни́м | сумотни́ми |
| місцевий | на/у сумотно́му, сумотні́м | на/у сумотні́й | на/у сумотно́му, сумотні́м | на/у сумотни́х |
| [рідко] | ||||