| | |
| су́нутися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (рухатися повільно) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | су́нутися, су́нутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | су́ньмося, су́ньмось |
| 2 особа | су́нься | су́ньтеся, су́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | су́нутимуся, су́нутимусь | су́нутимемося, су́нутимемось, су́нутимемся |
| 2 особа | су́нутимешся | су́нутиметеся, су́нутиметесь |
| 3 особа | су́нутиметься | су́нутимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | су́нуся, су́нусь | су́немося, су́немось, су́немся |
| 2 особа | су́нешся | су́нетеся, су́нетесь |
| 3 особа | су́неться | су́нуться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| су́нучись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | су́нувся, су́нувсь | су́нулися, су́нулись |
| жін. р. | су́нулася, су́нулась |
| сер. р. | су́нулося, су́нулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| су́нувшись |
