| су́нутися – дієслово недоконаного виду | ||
| (рухатися повільно) | ||
| Інфінітив | су́нутися, су́нутись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | су́ньмося, су́ньмось | |
| 2 особа | су́нься | су́ньтеся, су́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | су́нутимуся, су́нутимусь | су́нутимемося, су́нутимемось, су́нутимемся |
| 2 особа | су́нутимешся | су́нутиметеся, су́нутиметесь |
| 3 особа | су́нутиметься | су́нутимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | су́нуся, су́нусь | су́немося, су́немось, су́немся |
| 2 особа | су́нешся | су́нетеся, су́нетесь |
| 3 особа | су́неться | су́нуться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| су́нучись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | су́нувся, су́нувсь | су́нулися, су́нулись |
| жін. р. | су́нулася, су́нулась | |
| сер. р. | су́нулося, су́нулось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| су́нувшись | ||