| сурми́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (подавати сигнал сурмою) | ||
| Інфінітив | сурми́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сурмі́мо, сурмі́м | |
| 2 особа | сурми́ | сурмі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сурми́тиму | сурми́тимемо, сурми́тимем |
| 2 особа | сурми́тимеш | сурми́тимете |
| 3 особа | сурми́тиме | сурми́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сурмлю́ | сурмимо́, сурми́м |
| 2 особа | сурми́ш | сурмите́ |
| 3 особа | сурми́ть | сурмля́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сурмлячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сурми́в | сурми́ли |
| жін. р. | сурми́ла | |
| сер. р. | сурми́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сурми́вши | ||