| | |
| суспі́лити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суспі́лити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суспі́льмо |
| 2 особа | суспі́ль | суспі́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суспі́литиму | суспі́литимемо, суспі́литимем |
| 2 особа | суспі́литимеш | суспі́литимете |
| 3 особа | суспі́литиме | суспі́литимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суспі́лю | суспі́лимо, суспі́лим |
| 2 особа | суспі́лиш | суспі́лите |
| 3 особа | суспі́лить | суспі́лять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суспі́лячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суспі́лив | суспі́лили |
| жін. р. | суспі́лила |
| сер. р. | суспі́лило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суспі́ливши |
