| | |
| суту́литися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суту́литися, суту́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суту́льмося, суту́льмось |
| 2 особа | суту́лься | суту́льтеся, суту́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суту́литимуся, суту́литимусь | суту́литимемося, суту́литимемось, суту́литимемся |
| 2 особа | суту́литимешся | суту́литиметеся, суту́литиметесь |
| 3 особа | суту́литиметься | суту́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суту́люся, суту́люсь | суту́лимося, суту́лимось, суту́лимся |
| 2 особа | суту́лишся | суту́литеся, суту́литесь |
| 3 особа | суту́литься | суту́ляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суту́лячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суту́лився, суту́ливсь | суту́лилися, суту́лились |
| жін. р. | суту́лилася, суту́лилась |
| сер. р. | суту́лилося, суту́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суту́лившись |
