| | |
| сфальсифікува́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сфальсифікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сфальсифіку́ймо |
| 2 особа | сфальсифіку́й | сфальсифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сфальсифіку́ю | сфальсифіку́ємо, сфальсифіку́єм |
| 2 особа | сфальсифіку́єш | сфальсифіку́єте |
| 3 особа | сфальсифіку́є | сфальсифіку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сфальсифікува́в | сфальсифікува́ли |
| жін.р. | сфальсифікува́ла |
| сер.р. | сфальсифікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| сфальсифіко́ваний |
| Безособова форма |
| сфальсифіко́вано |
| Дієприслівник |
| сфальсифікува́вши |
