| | |
| схвилюва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | схвилюва́тися, схвилюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | схвилю́ймося, схвилю́ймось |
| 2 особа | схвилю́йся, схвилю́йсь | схвилю́йтеся, схвилю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схвилю́юся, схвилю́юсь | схвилю́ємося, схвилю́ємось, схвилю́ємся |
| 2 особа | схвилю́єшся | схвилю́єтеся, схвилю́єтесь |
| 3 особа | схвилю́ється | схвилю́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | схвилюва́вся, схвилюва́всь | схвилюва́лися, схвилюва́лись |
| жін.р. | схвилюва́лася, схвилюва́лась |
| сер.р. | схвилюва́лося, схвилюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| схвилюва́вшись |
