схо́жий1 – прикметник | ||||
(подібний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | схо́жий | схо́жа | схо́же | схо́жі |
родовий | схо́жого | схо́жої | схо́жого | схо́жих |
давальний | схо́жому | схо́жій | схо́жому | схо́жим |
знахідний | схо́жий, схо́жого | схо́жу | схо́же | схо́жі, схо́жих |
орудний | схо́жим | схо́жою | схо́жим | схо́жими |
місцевий | на/у схо́жому, схо́жім | на/у схо́жій | на/у схо́жому, схо́жім | на/у схо́жих |