| | |
| схо́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | схо́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | схо́плюймо |
| 2 особа | схо́плюй | схо́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схо́плюватиму | схо́плюватимемо, схо́плюватимем |
| 2 особа | схо́плюватимеш | схо́плюватимете |
| 3 особа | схо́плюватиме | схо́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схо́плюю | схо́плюємо, схо́плюєм |
| 2 особа | схо́плюєш | схо́плюєте |
| 3 особа | схо́плює | схо́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| схо́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | схо́плював | схо́плювали |
| жін. р. | схо́плювала |
| сер. р. | схо́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| схо́плюваний |
| Безособова форма |
| схо́плювано |
| Дієприслівник |
| схо́плювавши |
