| | |
| сюрча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сюрча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сюрчі́мо, сюрчі́м |
| 2 особа | сюрчи́ | сюрчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сюрча́тиму | сюрча́тимемо, сюрча́тимем |
| 2 особа | сюрча́тимеш | сюрча́тимете |
| 3 особа | сюрча́тиме | сюрча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сюрчу́ | сюрчимо́, сюрчи́м |
| 2 особа | сюрчи́ш | сюрчите́ |
| 3 особа | сюрчи́ть | сюрча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сюрчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сюрча́в | сюрча́ли |
| жін. р. | сюрча́ла |
| сер. р. | сюрча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сюрча́вши |
