| тіснува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тіснува́тий | тіснува́та | тіснува́те | тіснува́ті |
| родовий | тіснува́того | тіснува́тої | тіснува́того | тіснува́тих |
| давальний | тіснува́тому | тіснува́тій | тіснува́тому | тіснува́тим |
| знахідний | тіснува́тий | тіснува́ту | тіснува́те | тіснува́ті |
| орудний | тіснува́тим | тіснува́тою | тіснува́тим | тіснува́тими |
| місцевий | на/у тіснува́тому, тіснува́тім | на/у тіснува́тій | на/у тіснува́тому, тіснува́тім | на/у тіснува́тих |