табу́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | табу́нний | табу́нна | табу́нне | табу́нні |
родовий | табу́нного | табу́нної | табу́нного | табу́нних |
давальний | табу́нному | табу́нній | табу́нному | табу́нним |
знахідний | табу́нний, табу́нного | табу́нну | табу́нне | табу́нні, табу́нних |
орудний | табу́нним | табу́нною | табу́нним | табу́нними |
місцевий | на/у табу́нному, табу́ннім | на/у табу́нній | на/у табу́нному, табу́ннім | на/у табу́нних |