| талала́й – іменник чоловічого роду | ||
| (той, хто багато, беззмістовно говорить) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | талала́й | талала́ї |
| родовий | талала́я | талала́їв |
| давальний | талала́єві, талала́ю | талала́ям |
| знахідний | талала́я | талала́їв |
| орудний | талала́єм | талала́ями |
| місцевий | на/у талала́єві, талала́ї, талала́ю | на/у талала́ях |
| кличний | талала́ю | талала́ї |
| [зневажл.] |