| тарілкотрима́ч – іменник чоловічого роду | ||
| (пристрій) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | тарілкотрима́ч | тарілкотримачі́ |
| родовий | тарілкотримача́ | тарілкотримачі́в |
| давальний | тарілкотримачу́, тарілкотримаче́ві | тарілкотримача́м |
| знахідний | тарілкотрима́ч | тарілкотримачі́ |
| орудний | тарілкотримаче́м | тарілкотримача́ми |
| місцевий | на/у тарілкотримачі́, тарілкотримачу́ | на/у тарілкотримача́х |
| кличний | тарілкотрима́чу* | тарілкотримачі́* |