та́тів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | та́тів | та́това | та́тове | та́тові |
родовий | та́тового | та́тової | та́тового | та́тових |
давальний | та́товому | та́товій | та́товому | та́товим |
знахідний | та́тів, та́тового | та́тову | та́тове | та́тові, та́тових |
орудний | та́товим | та́товою | та́товим | та́товими |
місцевий | на/у та́товому, та́товім | на/у та́товій | на/у та́товому, та́товім | на/у та́тових |
[розм.] |