| | |
| телефонізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | телефонізува́тися, телефонізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | телефонізува́тиметься | телефонізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | телефонізу́ється | телефонізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| телефонізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | телефонізува́вся, телефонізува́всь | телефонізува́лися, телефонізува́лись |
| жін. р. | телефонізува́лася, телефонізува́лась |
| сер. р. | телефонізува́лося, телефонізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| телефонізува́вшись |
