| брукови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | брукови́й | брукова́ | брукове́ | брукові́ |
| родовий | бруково́го | бруково́ї | бруково́го | брукови́х |
| давальний | бруково́му | брукові́й | бруково́му | брукови́м |
| знахідний | брукови́й | брукову́ | брукове́ | брукові́ |
| орудний | брукови́м | бруково́ю | брукови́м | брукови́ми |
| місцевий | на/у бруково́му, брукові́м | на/у брукові́й | на/у бруково́му, брукові́м | на/у брукови́х |