| типіко́н – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | типіко́н | типіко́ни |
| родовий | типіко́на | типіко́нів |
| давальний | типіко́ну, типіко́нові | типіко́нам |
| знахідний | типіко́н | типіко́ни |
| орудний | типіко́ном | типіко́нами |
| місцевий | на/у типіко́ні | на/у типіко́нах |
| кличний | типіко́не* | типіко́ни* |