| тира́жний1 – прикметник | ||||
| (від: тира”ж – розіграш) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тира́жний | тира́жна | тира́жне | тира́жні |
| родовий | тира́жного | тира́жної | тира́жного | тира́жних |
| давальний | тира́жному | тира́жній | тира́жному | тира́жним |
| знахідний | тира́жний | тира́жну | тира́жне | тира́жні |
| орудний | тира́жним | тира́жною | тира́жним | тира́жними |
| місцевий | на/у тира́жному, тира́жнім | на/у тира́жній | на/у тира́жному, тира́жнім | на/у тира́жних |