| брю́зклий – прикметник | ||||
| (брезклий; набряклий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | брю́зклий | брю́зкла | брю́зкле | брю́зклі |
| родовий | брю́зклого | брю́зклої | брю́зклого | брю́зклих |
| давальний | брю́зклому | брю́зклій | брю́зклому | брю́зклим |
| знахідний | брю́зклий, брю́зклого | брю́зклу | брю́зкле | брю́зклі, брю́зклих |
| орудний | брю́зклим | брю́зклою | брю́зклим | брю́зклими |
| місцевий | на/у брю́зклому, брю́зклім | на/у брю́зклій | на/у брю́зклому, брю́зклім | на/у брю́зклих |
| [рідко] | ||||