| | |
| титарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | титарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | титарю́ймо |
| 2 особа | титарю́й | титарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | титарюва́тиму | титарюва́тимемо, титарюва́тимем |
| 2 особа | титарюва́тимеш | титарюва́тимете |
| 3 особа | титарюва́тиме | титарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | титарю́ю | титарю́ємо, титарю́єм |
| 2 особа | титарю́єш | титарю́єте |
| 3 особа | титарю́є | титарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| титарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | титарюва́в | титарюва́ли |
| жін. р. | титарюва́ла |
| сер. р. | титарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| титарюва́вши |
