| бря́зклий – прикметник | ||||
| (брезклий, опухлий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бря́зклий | бря́зкла | бря́зкле | бря́зклі |
| родовий | бря́зклого | бря́зклої | бря́зклого | бря́зклих |
| давальний | бря́зклому | бря́зклій | бря́зклому | бря́зклим |
| знахідний | бря́зклий, бря́зклого | бря́зклу | бря́зкле | бря́зклі, бря́зклих |
| орудний | бря́зклим | бря́зклою | бря́зклим | бря́зклими |
| місцевий | на/у бря́зклому, бря́зклім | на/у бря́зклій | на/у бря́зклому, бря́зклім | на/у бря́зклих |
| [рідко] | ||||