| | |
| тончи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тончи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тончі́мо, тончі́м |
| 2 особа | тончи́ | тончі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тончи́тиму | тончи́тимемо, тончи́тимем |
| 2 особа | тончи́тимеш | тончи́тимете |
| 3 особа | тончи́тиме | тончи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тончу́ | тончимо́, тончи́м |
| 2 особа | тончи́ш | тончите́ |
| 3 особа | тончи́ть | тонча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тончачи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тончи́в | тончи́ли |
| жін. р. | тончи́ла |
| сер. р. | тончи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тончи́вши |
