| торіче́лієвий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торіче́лієвий | торіче́лієва | торіче́лієве | торіче́лієві |
| родовий | торіче́лієвого | торіче́лієвої | торіче́лієвого | торіче́лієвих |
| давальний | торіче́лієвому | торіче́лієвій | торіче́лієвому | торіче́лієвим |
| знахідний | торіче́лієвий | торіче́лієву | торіче́лієве | торіче́лієві |
| орудний | торіче́лієвим | торіче́лієвою | торіче́лієвим | торіче́лієвими |
| місцевий | на/у торіче́лієвому, торіче́лієвім | на/у торіче́лієвій | на/у торіче́лієвому, торіче́лієвім | на/у торіче́лієвих |