| торе́зький – прикметник | ||||
| (від: Торе”з – місто) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торе́зький | торе́зька | торе́зьке | торе́зькі |
| родовий | торе́зького | торе́зької | торе́зького | торе́зьких |
| давальний | торе́зькому | торе́зькій | торе́зькому | торе́зьким |
| знахідний | торе́зький, торе́зького | торе́зьку | торе́зьке | торе́зькі, торе́зьких |
| орудний | торе́зьким | торе́зькою | торе́зьким | торе́зькими |
| місцевий | на/у торе́зькому, торе́зькім | на/у торе́зькій | на/у торе́зькому, торе́зькім | на/у торе́зьких |