| торкре́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торкре́тний | торкре́тна | торкре́тне | торкре́тні |
| родовий | торкре́тного | торкре́тної | торкре́тного | торкре́тних |
| давальний | торкре́тному | торкре́тній | торкре́тному | торкре́тним |
| знахідний | торкре́тний | торкре́тну | торкре́тне | торкре́тні |
| орудний | торкре́тним | торкре́тною | торкре́тним | торкре́тними |
| місцевий | на/у торкре́тному, торкре́тнім | на/у торкре́тній | на/у торкре́тному, торкре́тнім | на/у торкре́тних |