| | |
| торкретува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | торкретува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | торкрету́ймо |
| 2 особа | торкрету́й | торкрету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | торкретува́тиму | торкретува́тимемо, торкретува́тимем |
| 2 особа | торкретува́тимеш | торкретува́тимете |
| 3 особа | торкретува́тиме | торкретува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | торкрету́ю | торкрету́ємо, торкрету́єм |
| 2 особа | торкрету́єш | торкрету́єте |
| 3 особа | торкрету́є | торкрету́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| торкрету́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | торкретува́в | торкретува́ли |
| жін. р. | торкретува́ла |
| сер. р. | торкретува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| торкретува́вши |
