| трійча́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трійча́тий | трійча́та | трійча́те | трійча́ті |
| родовий | трійча́того | трійча́тої | трійча́того | трійча́тих |
| давальний | трійча́тому | трійча́тій | трійча́тому | трійча́тим |
| знахідний | трійча́тий | трійча́ту | трійча́те | трійча́ті |
| орудний | трійча́тим | трійча́тою | трійча́тим | трійча́тими |
| місцевий | на/у трійча́тому, трійча́тім | на/у трійча́тій | на/у трійча́тому, трійча́тім | на/у трійча́тих |
| [рідко] | ||||