| будівни́чий1 – прикметник | ||||
| (будівельний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | будівни́чий | будівни́ча | будівни́че | будівни́чі |
| родовий | будівни́чого | будівни́чої | будівни́чого | будівни́чих |
| давальний | будівни́чому | будівни́чій | будівни́чому | будівни́чим |
| знахідний | будівни́чий, будівни́чого | будівни́чу | будівни́че | будівни́чі, будівни́чих |
| орудний | будівни́чим | будівни́чою | будівни́чим | будівни́чими |
| місцевий | на/у будівни́чому, будівни́чім | на/у будівни́чій | на/у будівни́чому, будівни́чім | на/у будівни́чих |